Новий Рік у Почаєві!

06 Янв. 2012

Для віруючої людини — це частина чуда. А для простих людей, це і дивно, і страшно, і цікаво. Я відношу себе більше до других.

Бо коли отримала запрошення відправитися на святкування до Почаєва — одразу злякалася. Чи вистою довгі служби, чи зможу з справжньою вірою підійти до Господа і вікінці кінців — а чи буде це цікаво? Виявилося — зможу і це цікаво Як говорив один святий: " Покиньте дім страху і будуйте храм любові!". Любов — ось на чому хотіла б наголосити.

Цьогорічний форум зібрав понад 270 учасників не тільки з України, але і з Словаччини, Росії, Білорусії та Молдови. І не було незнайомих тобі людей. Спочатку обійми, посмішка, приємні слова, а вже потім тебе запитували: " Як тебе звати і звідки ти?" Тут не розмежовували хто з якого братства чи хто звідки приїхав — всі були однією сім’єю, пов’язаною любов’ю до Бога, бажанням розбудовувати церкву, щиро вірити і молитися.

Три дня перебування у святій Лаврі були насиченими. І зустріч з митрополитом Тернопільським та Кременецьким Сергієм, і п’ятигодинна Всенощна, і нічна Літургія, і паломницькі поїздки до джерела Праведної Анни, у Духівський монастир-скит та монастирське кладовище. А ще робочі зустрічі представників, керівників братств та священнослужителів. Обмін досвідом та організаційною роботою.

Поміж цим, ти знаходиш час ходити по святині, прикладатися до мощей, чудотворних ікон, Стопи Божої Матері. Забігаєш у церковну лавку, де очі розбігаються і біжиш додому, готувати обід, чи то вечерю. А потім знову до Лаври, знову молитися. І кожний вечір закінчується спільними вечірніми молитвами братчиків, колядками.

Неймовірними враженнями переповнені спогади, коли колона із 70 людей, йде по селу Почаїв, співає, кидається сніжками, ходить до інших братств в гості. І ця щирість, любов, радість не сходила з облич людей до останнього. Чи були сльози під час прощання? Ні, їх не було. Були тільки посмішки і радість. І говорили: «Радуйся, бо ми всі разом! Радуйся, бо навколо нас лаврські монахи сподвижники! Радуйся, бо молодь не байдужа! Радуйся, Господь поміж нами!» В такі моменти і поміж такими людьми ти переконуєшся, що православіє зовсім не консервативна віра, що тут молоді, креативні, віруючі і життєрадісні молоді люди.

Чи їхати у Почаїв на Новий Рік? Їхати і не думати! Бо ці відчуття не порівняти із застільними веселощами вдома під музику " Голубого огонька" чи новорічних курантів. Тут вища радість, тут Бог і Божа Мати приходять до вас в гості. Тут ви відчуєте теплоту любові і сили молитви. А ще знайдете друзів для душі!

Особисто мене ця поїздка ще більше наштовхнула на бажання працювати і робити щось для церкви, бути активним. Вона дала мені зрозуміти, що віра без діл мертва,і що завжди знайдуться люди, які підтримають тебе. І світ не такий поганий як нам здається. У ньому ще так багато вищої радості. Поїдьте в Почаїв, і ви відчуєте її!

Світлана Лапига

Фото М. Лемак