Просьбы о помощи

На своей странице в ФБ пишет епископ Иона (Черепанов): "Вчера, после причастия, с полным упованием на Господа, преставился наш прихожанин, известный телеведущий Олесь Терещенко. 
Прошу молитв о упокоении Алексия. 
Отпевание в среду, 14-го марта, в Ионинском в 13:00. "

На своїй сторінці у ФБ пише Дмитро Рибаков:
"Друзі, учора о 18.40 Олесь Терещенко пішов від нас у кращій світ…

Світ, де тіло своєю неміччю не пригнічує душу. А душа цієї людини була набагато ширшою і здоровішою за його понівечене боротьбою з невиліковними недугами тіла.

Ті, хто знав Олеся особисто, підтвердять, це була людина рідкісної чуйності та делікатності у стосунках із близькими, колегами, друзями. Людина, яка здатна була, лишень почувши чиєсь зітхання, прийти на допомогу й зробити все, що було в її силах.

Людина надзвичайно шляхетної ввічливості. Водночас непохитних моральних та професійних принципів.

Уродженець Донецька, він в останні роки дуже боляче переживав за долю його малої батьківщини. Чим міг, допомагав переселенцям. Як вірний син Православної церкви, він не менш болісно переживав за її розщепленість в Україні, подеколи асоціальну практику тої її частини, до якої належав сам.

У 2014 році він переконав керівництво UA:Перший бодай раз на місяць один із п'ятничних ефірів своєї програми "Про головне" присвячувати дискусії щодо пошуку порозуміння, подолання розбрату й несприйняття одне одного всередині українського православ'я.

Протягом року в ефір вийшло з півтора десятки програм, які стали одним із майданчиків довгоочікуваного діалогу між представниками духовенства і вірян православних церков української традиції. Багато з того, що було сказано з вуст Oleksandr Drabinko, Євстратій Зоря, Cyril Hovorun, Olexander Soldatov та багатьох інших визнаних речників є актуальним і понині.

На превеликій жаль, хвороба вже давалася в знаки, підточуючи сили й ентузіазм Олеся розвивати авторські формати. Мені достеменно відомо, наскільки важко давалися йому останні півроку професійної діяльності, наскільки мужньо він приховував у прямому ефірі те, що нищило його зсередини. Сили полишали його щомісяця, відтак щотижня, буквально щодня...

Із тележурналістикою пов’язано все його життя. Він - один із засновників ТСН, один із тих, хто карбував чи не найуспішніший формат українського новинного телебачення. І треба віддати належне, його колеги та однодумці не лишилися осторонь у його боротьбі з хворобою.

На заклик підтримки, який Олесь оприлюднив влітку 2017 року на своєму Фейсбук, вийшли сюжети на центральних телеканалах. Сотні перепостів у соцмережах допомогли у рекордні строки зібрати суму, достатню для проведення кількох виснажливих курсів хіміотерапії, придбання надзвичайно коштовних ліків та консультацій з провідними зарубіжними онкологами.

На жаль, навіть найпродвинутіша світова онкологія досі не в стані успішно лікувати таку форму клітинної патології, на яку страждав Олесь. І це при тому, що на початку нульових він уже подолав одну онкологічну інвазію без метастаз. Лікувався, вірив, боровся, переміг і жив ще довгі роки, подарувавши своїй родині щасливе батьківство.

У цьому світі лишилися дружина та двоє синів 10 та 8 років. Впевнений, що Олесь у подумках із нами і був би безмірно вдячний нам за турботу про свою сім’ю.

Хлопці дорослішають і повинні усвідомити, що в цьому світі вони не лишилися сам на сам із своєю втратою. Довкола є друзі, хресні, люди, готові поділитися теплом, увагою та турботою - з великої поваги до їхнього батька.

Кожний із нас – в міру якості свого серця – може зробити його родину частинкою свого родинного світу. Це найліпший борг, який ми можемо віддати людині, яка чимдуж допомагала людям у їхній недолі.

Із часів «Плине кача» на Майдані ми чимало ховали друзів і співвітчизників. Навчилися переносити втрату, ділити її між близькими. Уся країна ставала одною родиною перед лицем чиєїсь особистої скорботи.

Нехай так стане і цього разу!

Спочивай із миром, Друже, Патріоте, Сім’янине, який на довго лишиться для нас взірцем людяності та християнської чуйності.

Прощання з Олесем відбудеться у середу, 14 березня, о 13.00 в Троїцькому монастирському соборі, що в Центральному ботанічному саду ім. Гришка на Печерську.

Це місце, де останні півтора десятки років билося православне серце Олеся, де були охрещені його діти. І де сам Олесь просив провести його в останню путь.