Новости

Олена Борисенко: "Побачивши його, я одразу зрозуміла: це мій Ваня!"

Олена Борисенко: "Побачивши його, я одразу зрозуміла: це мій Ваня!"

04 января 2019

«Якщо людина готова до батьківства, неважливо у який спосіб з’явиться дитина», – розповідає 23-річна Олена Борисенко з Краматорська читачам порталу «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова. На долю молодої жінки випало чимало випробувань. 

 

– Так склалося, що у мене була невдала вагітність, після якої почула вердикт лікарів: не матиму дітей. І тоді я задумалась про усиновлення. А чому б ні? Якщо я не можу народити, чому б не подарувати свою материнську любов іншій дитині? – говорить Олена.

– Так, я не заміжня, але вирішила: якщо чоловік кохає, він полюбить і мою дитину. 

Олена порадилася з найближчою людиною – мамою, яка її підтримала. Наважившись, жінка почала пошуки. 

– Я цілеспрямовано вирушила до служби, де мені надали усю інформацію. Стала кандидатом в усиновлювачі. Їздила до інших областей, переглядала анкети дітей. Так минув рік, – розповідає Олена. – Коли термін дії документів закінчився, стала кандидатом вдруге. Цього разу пройшла курс підготовки. Я чудово розуміла, що зворотного шляху не буде. 

Олена працює кухарем. Одного разу її колега, дізнавшись про пошуки дитини, сказала: «Заспокойся! Люди і без дітей живуть, це нормально!» Проте Олена відкидала такі поради та чітко йшла до своєї мрії, бо відчувала: її щастя десь поруч. Молоду жінку не лякали жодні перепони, бажання стати матір’ю було сильніше. 

– Хотіла дитину, була готова до труднощів. Діагноз – це не проблема, адже абсолютно здорових дітей немає, навіть біологічних, – вважає Олена. 

На другому році пошуків, переглядаючи разом з матір’ю анкети дітей на сайті Міністерства соціальної політики та порталу «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова, Олена знайшла анкету хлопчика, з яким захотіла познайомитися. 

– Я зателефонувала спеціалісту служби, і вона мені повідомила, що до цієї дитини вже поїхали кандидати, – згадує жінка. – Натомість запропонувала мені знайомство з іншою дитиною, яка перебувала в інтернатному закладі саме у Краматорську. Наступного дня я вирушила до служби за детальною інформацією. Дорогою до спеціаліста було відчуття, що зараз моє життя зміниться. Я відчувала свого Ваню. 

Зараз жінка згадує знайомство із сином як щось давно минуле. По приїзді Олени до будинку дитини працівники не змогли знайти перинатальну картку Вані. 

– Побачивши його, я одразу зрозуміла: це мій Ваня! Для мене інформація про нього вже не мала ніякого значення, – ділиться Олена.

– На першій зустрічі він неохоче йшов на контакт, можливо, просто був не в настрої. Та я навідувалася щодня і вже за тиждень він зрозумів, що приїхала до нього.  

Незабаром Олена забрала Ваню додому. Хлопчику було три рочки.  

– Звертаючи увагу на інших дітей, Ваня спочатку постійно запитував: «Це мама тієї дівчинки? А ти моя мама?» – розповідає Олена.

Малюк звикав до того, що тепер поруч є любляча та турботлива мама. – Потім якось ми пішли грати на дитячий майданчик. Ваня раптом сказав мені: «Мамо, ходімо додому, тут діти. Я їх боюсь!» Лише згодом я зрозуміла, що синові було непросто у будинку дитини. Сьогодні ситуація стабілізувалася, він спокійно грається з іншими дітьми.  

Олена пишається синочком і радіє його маленьким успіхам. 

– Ваня дуже любить малювати. І хоча йому ще не вдається користуватися олівцем чи пензликом, він творить пальчиками. У сина є для цього спеціальні фарби. Також любить гратися кубиками, клеїти, складати пазли. Зараз я не можу уявити собі, як би я жила без нього. Життя розділилося на до та після. Спочатку було складно. Зараз я все встигаю. Нам добре разом. Коли на роботі, допомагає мама. Вона мешкає по сусідству, – говорить жінка. 

Олена звертається до усіх, хто думає та не наважується на крок народження дитини серцем: 

– Батьки, не бійтеся ні вад, ні спадковості. Ніхто не ідеальний. Ні ви, ні я. Якщо є бажання дарувати любов та ласку дитині, непотрібно зупинятися. Вагітна жінка дев’ять місяців чекає маля. Так само треба вміти чекати дитину, народжену серцем. Вірити, терпіти та не здаватися!

Джерело

Видео

Как перестать бояться будущего?
Как перестать бояться будущего?

Список телефонов доверия для подростков. Детям необходима поддержка как родителей так и учителей. Для этого в Киеве работает множество телефонов доверия, позвонив на которые можно получить консультацию и необходимую психологическую помощь.

Наши питомцы очень нуждаются в финансовой и материальной помощи. Монастырь не в силах помочь такому количеству животных своими силами, поэтому обращаемся ко всем неравнодушным людям с просьбой помочь нашим животным в это трудное для них время.

Для благотворительного проекта по разработке православной духовной атрибутики требуется помощь дизайнера !

По этому номеру телефона вы можете получить квалифицированную консультацию по вопросам относительно туберкулеза...

Огласительные беседы желающими принять Святое Крещение!!!

Приглашаем всех желающих в Студию детского творчества при храме святителя Григория Богослова! В Студии работают две школы: Школа живописи и Школа прикладного искусства.

В храме свт. Луки Крымского каждое 2-е воскресенье месяца проходят молебны с акафистом Божией Матери Неупиваемая Чаша, о страдающих от алкогольной, табачной, наркотической, игровой зависимостей и любящих их близких людей.

До уваги батьків особливих дітей! Проводиться набір діток в «Центр змішаного типу для дітей з функціональними обмеженнями» ГО «Родина»

Розшукуємо пацієнтів з онкологією, які зіткнулись з проблемами у лікуванні, а саме: нестача ліків, зловживання з боку медперсоналу, перепродаж ліків по завищених цінах тощо.

Запрошуємо вивчати мову жестів!

Участились случаи мошенничества в сфере помощи онкобольным детям. Мошенники, представляясь родителями больных детей просят помощь на лечение.

Благотворительная продажа работ (картин, поделок, аппликаций) сделанных руками детей и волонтёров на Изостудии при Институте рака ул. Ломоносова 33/43

Волонтерское движение "Молодость неравнодушна" существует на ваши пожертвования. Ваша помощь значит, что мы сможем продолжать работу!