Хмарки, які плачуть...
Блажені і тричі блажені сироти, які лишились великої любові своїх батьків, тому що вони ще в цьому житті сподобилися мати Отцем Бога і при цьому зберігають батьківську любов, якої лишились, в Божому банку, і вона приносить відсотки.
Паїсій Святогорець
Кожен день нашого життя сповнений різноманітними подіями: радісними новинами, подорожами, прогулянками, працею. Важливо, щоб день не пройшов дарма. Нещодавно одинь день зі свого життя я провела у дитячому будинку. Моя поїздка була незапланована, але я ні разу не пожаліла, що поїхала.
Тільки ми ступили на поріг будинку, як повибігали дітлахи, розпочали обіймати нас і розпитувати, що ми будемо з ними проводити. Цей момент несе в собі загадкові теплі почуття. Це схоже, як деревця тягнуться до сонечка, так і дітки тягнулися до нас.
Робота нашої групи волонтерів була доволі успішною. Виконані прописи, складені 3D пазли, виготовлено дивовижні аплікації з природних матеріалів, у які діти виклали всю душу. З якою радістю і захопленням діти показували свої вишивки бісером! Навіть, хлопці вишивають! І тільки лунало: «Коли ще привезете ці набори для вишивання?». Діти були дуже активними.
Особливо мені сподобалася робота з Вовою. Він врівноважений, старанно зробив аплікації, проявив творчу фантазію. Малювали кольоровою крейдою на асфальті. Тетяна намалювала сердечко. Вова — сонечко з хмаринками. Вова прокоментував: «Це сонечко пробивається крізь хмарки, а вони плачуть, бо не хочуть поступитись місцем сонцю.» Ці роботи я сфотографувала. Коли переглядала, у простих, на перший погляд, малюнках, прихований глибокий зміст. Тетяна виражає прагнення любові. Сонце — це Вова, хмарки — його доля. Як би не ХИЛИЛА доля, він, не дивлячись на всі перешкоди, пробивається крізь життєві труднощі, як ті промінчики крізь хмарки. Він сіяє і несе радість та посмішки своїм друзям.
Додому їхали втомлені, але з невимовною радістю в душі. Говорять, коли відчуваєш ввечері втому — значить день пройшов не дарма. Емоції переповнювали душу. Ти втомлений, але щасливий, і цьому щастю немає кінця. Згадуються щирі погляди дітей, посмішки, які є незабутні. Відчувається потік нової енергії в душі, з’явився стимул творити добро, починаєш більше цінувати кожну мить свого життя.
Я подумала, чому виникають такі почуття, саме після поїздки у дитячий будинок? Що є критерієм цих почуттів? Я довго роздумувала і знайшла відповідь. Ми їздимо не в дитячий будинок, а в будинок Ангелів. Я в цьому впевнена. Саме там панує чистота почуттів. Ми маємо можливість доторкнутись до найвищої щирості, доброти і радості. Критерієм цих почуттів є ЛЮБОВ. Любов, яка нічого не вимагає взамін, а просто існує і виконує своє призначення: об’єднує душі і серця маленьких Ангелів та волонтерів.
Оля Євтушик, волонтер МНР
Координатор поездок в детские дома
Алина Недашковская
- Наши проекты
- ВОЛОНТЕРСКО – ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ КУРСЫ
- Ionian Youth Tea Parties
- Расписание поездок для волонтеров
- Просьбы о помощи
- Стать донором
- Харьков. Волонтерско-психологические курсы
- Онкобольные дети
- Помощь пострадавшим в зоне АТО
- Детские дома
- Реабилитационный центр «Территория трезвости»
- Поездки в дом престарелых
- Дети больные ВИЧ - Охматдет
- Помощь Бучанской колонии
- Поездки и помощь в хосписе
- Паломнические поездки
- Катехизаторская молодёжная школа
- Всеукраїнське православне братство тверезості
- Допомога людям похилого віку
- Отказники и сироты в больницах
- Interparish Youth Center
- Вопросы и ответы
- Вопросы священнику
- Вопросы психологу
- Вопросы юристу
- Все ответы в хронологическом порядке
- Задать вопрос
- Молодежные проекты Киева
- Православные скауты
- Миссионерская школа
- Апологетические встречи
- Встречи православной молодёжи
- Клуб бального танца «Renaissance»
- Движение "Спаси и сохрани"
- Сестры милосердия
- Перекресток семи дорог
- Для тех кому за тридцать
- Школа проповеди «Первое слово»
- Дискуссионный клуб Фавор
- Музыканты БлагоНЕБОфест
- Детская православная школа
- Молодежный клуб «ФОМА»
- Макарьевская молодежка Киева
- Індивідуальне Шефство
- Школа глухих дітей «Чути серцем»
- Центр реабилитации для слепых