Новости

Собака-терапевт: як у Херсоні бібліотека впроваджує каністерапію

21 августа 2020

Відомо, все нове — це добре забуте старе. Використання анімалотерапії, тобто спілкування людей з тваринами з метою лікування та реабілітації починає свою історію з прадавніх часів. Ще у 5 столітті до н.е. Гіппократ говорив про користь лікувальної верхової їзди. В Індії пацієнтам прописували прослуховування пташиного співу. Приблизно 3000 років тому стародавні греки виявили здібності собак допомагати людям справлятися з різними недугами, а у древніх єгіптян такими ж природними лікарями "працювали" коти.

Усі, хто має вдома тварину, знають, ніхто не надасть стільки позитивних емоцій, не заспокоїть і не вислухає краще, ніж домашній улюбленець. Кішки, кролики, черепахи, птахи, і, звичайно ж, собаки — наші маленькі друзі, мовчазні психотерапевти, справжня віддушина в сучасних реаліях нашого занадто серйозного і виснажливого світу.

Дослідження показують, що перебування поруч із собакою, ігри і тактильний контакт з нею зменшують стрес, збільшують фізичну активність, надають допомогу при депресії і тривожності, заспокоюють і мотивують. Основною передумовою, чому саме собака робить таку благотворну дію, є те, що він завжди радий спілкуванню з людиною. Собаки легко навчаються, краще, ніж інші тварини, висловлюють свої емоції. А ще вони вміють уважно слухати.

15 років тому в дитячих бібліотеках Солт-Лейк-Сіті (США) з'явилися спеціально навчені собаки-слухачі. Складнощі з читанням у дітей часто пов'язані з тим, що дитина соромиться читати перед класом і вчителем, боїться допустити помилку. Батькам теж не завжди вдається слухати спокійно і зацікавлено. Так, багато хто знає, що не слід робити зауваження дитині під час читання, але часто утриматися від виправлень дуже складно. Дитина і батьки нервуються, процес навчання перетворюється на своєрідні тортури.

Собаці ж все одно, як дитина читає, швидко чи повільно, добре чи погано. Дітям подобається, що собака мовчки слухає їх недосконале читання, у собаці вони знаходять вдячного слухача і товариша.

Методика, запроваджена американськими бібліотекарями, поширилася по всьому світу, у Фінляндії такі собаки навіть числяться в штаті співробітників бібліотек. В Україні ж такий чотирилапий спеціаліст поки що існує в єдиному екземплярі і на волонтерських началах. Унікальна собака-слухач на ім'я Кіміко займається з малюками читанням у Херсоні на базі КЗ "Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара".

Каністерапія для маленьких читачів

У 2006 році в Херсонській бібліотеці ім. Олеся Гончара завдяки підтримці Посольства США в Україні та Міжнародного благодійного фонду FORCE (Нідерланди) було відкрито спеціалізований Центр обслуговування користувачів з особливими потребами.

Головна місія центру – забезпечення фізичного та інтелектуального доступу до інформації читачів з обмеженнями, через які їм важко або неможливо використовувати загальнодоступні ресурси.

Але розвиток бібліотечної справи не стоїть на місці, функції Центру трансформуються разом зі світовими тенденціями. Сьогодні Центр це не лише "пункт доступу до інформації". Це – своєрідний майданчик для реалізації творчих ідей, навчання, інтелектуального спілкування та впровадження інноваційних послуг, спрямованих на актуальні потреби користувачів та громади в цілому. Фахівці обласної книгозбірні намагаються слідкувати за актуальними трендами у бібліотечній галузі та втілюють їх у діяльність.

Вже багато років поспіль постійними користувачами Центру є родини, що виховують особливих дітей, зокрема з розладами аутистичного спектру, сонячних малюків із синдромом Дауна, дітей з вадами слуху і зору. Усі вони є учасниками та ініціаторами багатьох проектів та заходів, що проводяться на базі книгозбірні. Півтора роки тому особливі користувачі бібліотеки отримали запрошення від представників місцевої поліції на екскурсію до кінологічного центру, де навчають собак для роботи у поліції та армії. Під час візиту стало зрозуміло, що більшість маленьких екскурсантів проявляють неабиякий інтерес до собак, не бояться їх, намагаються встановити з ними контакт, поспілкуватися.

Екскурсія до кінологічного центру

"Ми, працівники Центру, — розповідає керівник Центром обслуговування користувачів з особливими потребами Оксана Шестакова, — почали досліджувати тему використання тварин, зокрема собак, у корекційній роботі з особливими дітьми, і дізналися, що сьогодні каністерапія є досить популярним напрямом роботи не тільки у корекційних та терапевтичних закладах. Цей різновид терапії вже давно отримав визнання у світі. Наприклад, у США, Японії та країнах Балтики в муніципальних бібліотеках активно практикують зустрічі з вухатими "терапевтами". А участь собак в освітньому процесі сьогодні є обов'язковим елементом для деяких навчальних закладів США та Фінляндії. Як не дивно, але саме під час дослідження теми "спілкування із собакою", ми випадково дізналися, що в Україні є собака-терапевт зі "спеціалізацією" – собака для читання. І на наше велике щастя вона живе саме у Херсоні. Через Фейсбук ми познайомилися з Мариною Рудаковою і запросили їх з Кіміко взяти участь в експериментальній зустрічі з особливими дітками. Марина з Кімі погодилися і зустріч відбулася".

Марина Рудакова з Кіміко

Кіміко приходить на допомогу!

Спочатку у робочому плані Центру планувалася лише одна зустріч-читання з елементами каністерапїі, але "перший млинець" виявився настільки цікавим і вдалим, що зустрічі з Кіміко стали проходити у бібліотеці постійно. Так на базі бібліотеки з'явився незвичайний інклюзивний проект – "Читаймо разом з Кіміко Такара".

Кіміко — надзвичайно шляхетна, вихована і розумна собака породи японська акіта, вона п'ятикратна чемпіонка України і за визнанням фахівців є найкращою представницею своєї породи в країні.

У родину пані Марини Кіміко потрапила цуценям. Те, що, окрім краси, у тварини є й неабиякі таланти, її господарка зрозуміла після кількох чемпіонатів, в яких брала участь Кіміко. Собака завжди уважно слухала, як спілкуються оточуючі, і Марині порадили спрямувати її на навчання з каністерапії. Після спеціальних курсів з іноземними фахівцями і складання екзаменів Кіміко була готова до терапевтичної практики.

Усі зустрічі з Кіміко проходять у невимушеній, неформальній, а головне — у знайомій бібліотечній обстановці, у спеціальній "релакс-зоні", де стоять м'які меблі, крісла-мішки, стіл з дитячими книжками про тварин, м'який килим. Речі, які б могли відволікати увагу дітей, наприклад, іграшки та дитячий будиночок для ігор, працівники бібліотеки завжди прибирають. Крім того, дитина може вибрати будь-яке місце у зоні, щоб читати для собаки. Неважливо, чи дитина буде сидіти на кріслі чи лежати на килимі. Важливо, щоб було зручно, приємно та цікаво обом учасникам сеансу.

Після сеансу читання обов'язковим елементом є тактильний контакт. Кіміко стійко витримує всі обійми та тискання, її спокійний характер приваблює до себе дітей. Оксана Шестакова, куратор проекту, зазначає, в рамках дії проєкту "Читаймо разом з Кіміко", уже відбулася своєрідна історія успіху: дівчинка-аутист подолала свій страх перед собаками.

"Тільки-но розпочався проєкт, до нас завітала мама з дівчиною Лізою. Головною метою їх участі у проєкті була спроба мами якось подолати страх дитини перед собаками. За словами Ганни, мами дівчини, будь-який собака, який пробігав повз дитину, міг стати серйозною причиною її хвилювання і навіть нервового зриву. Спочатку на сеансах Ліза побоювалася собаки та більшу увагу приділяла книжкам. Але потім, побачивши, що її мама та інші діти спокійно гладять пухнасту Кіміко, вирішила теж спробувати. І сьогодні Ліза – постійний відвідувач зустрічей з Кімі, а страхи перед собаками – позаду."

"Ще одним цікавим заняттям з Кімі стала зустріч, у якій брали участь незрячі діти. Ми підготували книжки шрифтом Брайля, і діти, що мають вади зору, також змогли почитати чотирилапому слухачу, а потім тактильно з нею познайомитися. Під час цієї зустрічі було цікаво спостерігати, як діти на дотик досліджують собаку, адже у повсякденному житті це не для кожного з них є можливим. "Кіміко – мій друг, адже вона така м'якенька", "Вона дуже добра. Я це відчуваю. Тепер вона – мій найкращий товариш", "Тато, у Кіміко така ж голова як і у нашої бабусі. Така ж тверда" — ось лише кілька вражень від дітей, які були учасниками тієї зустрічі."

Хлопчик знайомиться з Кіміко на дотик

Слід зазначити, що позитивні враження від спілкування з Кіміко отримують не лише діти, але й їхні батьки. Переважно це мами – жінки, на плечах яких лежить виховання та піклування про особливих дітей. Навіть непрофесійним оком можна побачити, що тактильний контакт, пестощі та спілкування з собакою позитивно впливають на психологічний стан мам.