Новости

Зцілення кровоточивої та воскресіння дочки Яіра

Зцілення кровоточивої та воскресіння дочки Яіра

22 ноября 2020

 

Одного разу біля Капернауму навколо Ісуса зібрався великий натовп людей. Кожен щось від Нього хотів, усі пхалися одне поперед одного, шарпали Бога на всі боки.

Аж раптом у цій гамірній юрбі з'явилася поважна в місті особа - начальник синагоги Яір. Його дванадцятилітня дочка лежала присмерті. Бідний батько, впавши на коліна, благав у Христа: "Прийди і поклади на неї руки, щоб вона видужала і залишилася жива" (Мк5, 23).

Господь, не вагаючись, пішов.

***

Розмову Христа з Яіром почула хвора на кровотечу жінка. Вона "багато потерпіла від багатьох лікарів, і витратила все, що було в неї, і не дістала ніякого полегшення" (Мк 5, 26).

Можна лиш уявити, якими методами її лікували. Як на ній нажилися різні шарлатани, які часто називають себе кращими спеціалістами ніж професійні лікарі.

Жінка боялася затримувати Христа. Він дуже поспішав і життя дитини було набагато важливішим, ніж її болячки. Але вона чула, як Яір прохав, щоб Вчитель поклав на його дочку руку і дитя одужає. І жінка подумала, що вона може зробити так само, тільки навпаки: "Якщо доторкнусь хоч до одежі Його, то видужаю" (Мк 5, 29).

Вона тихенько доторкнулася до краєчку Його одягу. Кровотеча відразу припинилася. Христос миттєво зупинився і запитав у присутніх, хто саме до Нього доторкнувся. Учні здивувалися: "Наставнику, народ оточує Тебе і тисне, — а Ти говориш: хто доторкнувся до Мене?".

Ісус на те відповів: "Хтось доторкнувся до Мене, бо Я відчув, як сила вийшла з Мене". Нарешті налякана жінка зізналася, що то була вона.

Господь міг би мовчки пройти повз неї, як проходив повз сотні людей, які постійно щось від Нього хотіли. А вона могла б отримати від одягу Христа одужання, як Кока Колу з автомату.

Але Господь хотів, щоб жінка знала, що її зцілила не якась безлика енергія від "святиньки". То Він її почув. Бог відгукнувся на благання її серця. Він бажав щоб у зціленні вона відчула не тільки користь від одужання, але й любов Христа до неї. Господь бажав, щоб вона даремно не переживала, ніби щось зробила не так: "Дочко, віра твоя спасла тебе. Іди з миром і будь здорова від недуги твоєї" (Мк 5, 34).

Ісус щиро радів дитячій довірливості жінки. Вона так багато страждала від своєї недуги, але не лізла напролом і нікому не дорікала своїми болячками. Вона вірила, що у цьому гамірному натовпі Господь її чує і знає як вона страждає.

***

Поки Господь розмовляв із жінкою, Яіру повідомили, що його дитя вже померло і немає сенсу турбувати Вчителя. Напевно батько знав про нещодавнє воскрешення Христом сина наїнської вдови. Тому він відчайдушно просив у Христа неможливого: "Дочка моя нині померла, але Ти прийди, поклади на неї руку Свою, і буде жива"(Мф 9,18).

Ісус йому відповів: "Не бійся, тільки віруй". Яір був свідком зцілення кровоточивої жінки. Напевно тому він довірився Христу і відкинув навіяні людьми сумніви. Любляче серце батьків, які переживають за своїх дітей, іноді здається нестерпно наївним.

Коли Господь дійшов до дому Яіра там вже були жалібниці та сопілкарі. Їх велів наймати на обряд поховання Талмуд.

Господь добре бачив весь абсурд лицемірних жалощів сусідів, від яких бідним батькам ставало ще гірше. Він сказав, щоб вони припинили даремно скиглити, тому що дитина не померла, а спить. Присутні "глузували з Нього". Цікаво як швидко люди перейшли від плачу до іронії!

Тоді Христос просто вигнав усіх з дому крім рідних і зврнувся до спочилої: "Дівчино встань". І дитя встало.

Не зважаючи на емоції присутніх від явного чуда,

Господь проявив до виснаженої хворобою дівчинки практичну турботу і звелів її накормити.

Господь просив нікому не розголошувати про те, що трапилося. Але людям було до того байдуже. Напевно кортіло і самим погрітися в променях Його слави: "Вони ж, вийшовши, прославляли Його по всій землі тій" (Мф 9, 31).

***

У скромності кровоточивої жінки і наполегливості Яіра є одна спільна риса - це любов. Любов була для них джерелом довіри до Бога і віри в людину.

Віра - то відповідь на щире звернення душі до Бога. Часом молишся-молишся, а результату не отримуєш. Але допомога обов'язково приходить - неочікувано і вчасно.

Віра то не механізм досягнення своїх бажань, де Бог - засіб, а обряд - спосіб. Віра - то розумна відповідь Бога людині на щиру молитву її серця: "А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно" (Мф 6,6).

Денис Таргонський

 



Просьбы о помощи

Анонсы